Downloads & Free Reading Options - Results

Поздрань Ю.В. Російсько-український словник за редакцією А.Ю. Кримського та С.О. Єфремова в історико-лінгвістичному контексті . Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук: 10.02.01 – Українська мова. – Інститут української мови НАН України. – Київ, 2017. – 430 с. Науковий керівник: доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Тищенко О.М. «Російсько-український словник» 1924-1933 рр. (далі – РУС-33) – фундаментальна багаторічна праця колективу лексикографів Інституту української наукової мови Всеукраїнської академії наук на чолі з академіками А.Ю. Кримським та С.О. Єфремовим. Це була перша академічна лексикографічна праця, яка завдяки сміливим рішенням укладачів під час добору українських відповідників до російських реєстрових слів та формальній і семантичній адаптації запозичень вивела українську літературну мову на новий щабель розвитку. Дотепер аналіз РУСа-33 стосувався історії укладання та функціонування Словника, особливостей наукової мови й термінологічної лексики, принципів лексикографічного опрацювання сталих висловів, потенціалу джерельної бази тощо. Однако досі не спростовано звинувачень, яких зазнав РУС-33 за радянських часів, а саме: уведення до реєстру надмірної кількості діалектної, архаїчної та «кованої» лексики, орієнтація переважно на застарілу й релігійну літературу в доборі джерел тощо. Актуальність пропонованого дослідження зумовлена тим, що РУС-33 ще не був предметом системного аналізу, який би посприяв об’єктивному з’ясуванню особливостей цієї праці як феномену української лінгвістики порівняно з попередніми та наступними перекладними словниками. Докладне вивчення комплексу питань, пов’язаних із дескриптивною та прескриптивною нормативністю РУСа-33 насамперед у тому сегменті мовного матеріалу, який у 1930-ті рр. XX ст. було оголошено «націоналістично шкідливим» і вилучено з нормативного поля української літературної мови, а також ґрунтовний аналіз стилістично-жанрового потенціалу джерельної бази РУСа-1933 сприятимуть утвердженню його авторитету на сучасному етапі розвитку української перекладної лексикографії як найактуальнішого сьогодні у вітчизняному словникарстві. Пропоноване дослідження уможливить доцільну реактивацію національного мовного ресурсу в лексичному і словотвірному вимірах. Мета дисертаційної праці – розмежувати й послідовно проаналізувати лексичну та лексикографічну нормативність РУСа-1933 порівняно з попередніми та наступними перекладними словниками в дескриптивно-прескриптивному вимірі, з’ясувати роль Словника в історії української лексикографії та розвитку літературної норми української мови. Об’єкт дослідження – «Російсько-український словник» за редакцією А.Ю. Кримського та С.О. Єфремова. Предмет дослідження – лексична та лексикографічна нормативність РУСа-1933 в дескриптивно-прескриптивному вимірі, джерельна база Словника. Джерельна база дослідження – лексикографічні праці: «Російсько-український словник» 1924-1933 рр. за редакцією А.Ю. Кримського та С.О. Єфремова; «Малоруско-німецкий словар» 1886 р. (Укладачі: Є.І. Желехівський та С.І. Недільський); «Словарь росийсько-український» 1893-1898 рр. (Зібрали і впорядкували М. Уманець і А. Спілка); «Словарь української мови» 1907-1909 рр. за редакцією Б.Д. Грінченка; «Російсько-український словник» 1937 р. за редакцією С.І. Василевського та П.С. Мустяци; «Російсько-український словник» 1948 р. за редакцією М.Я. Калиновича; «Російсько-український словник» 1969 р. за редакцією С.І. Головащука; «Російсько-український словник» 2011-2014 рр. (Укладачі: І.С. Гнатюк, С.І. Головащук, В.В. Жайворонок, І.О. Анніна, В.Л. Іващенко та ін.); теоретичні праці щодо РУСа-1933, які були об’єктом вивчення динаміки лексикографічної критики; Корпус текстів української мови http://www.mova.info; відкриті інтернетівські джерела. Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві комплексно проаналізовано структуру РУСа-1933 на мега-, макро-, макрорівнях крізь призму дескриптивно-прескриптивної нормативності порівняно з попередніми та наступними загальномовними перекладними словниками; запропоновано методики аналізу української частини елімінованого реєстру РУСа-1933, які вможливили встановлення його нормативності та є перспективними для подальших лексикологічних та лексикографічних студій; змодельовано реконструкцію IV тому за відсильними ремарками; випрацьовано методику встановлення джерельної бази Словника, що дало змогу реконструювати ймовірний список джерел із поділом його на групи за стилістично-жанровою ознакою. Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що аналіз РУСа-1933 доповнює й поглиблює загальну теорію лексикографії, теорію лексикографічної критики та історичного джерелознавства, сприяє обґрунтуванню засад кодифікації та формуванню мовної норми. Теоретичні узагальнення увиразнюють лінгвістичне трактування поняття «нормативність словника»; уможливлюють розмежування лексичної та лексикографічної нормативності за характером об’єкта нормування (лексема і словник), за характером подання мовного матеріалу у словнику – дескриптивна нормативність (описовий характер) і прескриптивна нормативність (приписовий). Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані під час укладання сучасних нормативних словників; для уточнення та обґрунтування лексичних і словотвірних норм української літературної мови, дослідження історії української мовної норми й історії української лексикографії в цілому. Розроблені методики встановлення лексичної нормативності РУСа-1933, реконструкції джерельної бази і словникових матеріалів слугуватимуть основою для аналізу інших словників (насамперед словників минулої епохи) у цьому аспекті.  Матеріали дисертації будуть корисними для створення спецкурсів з історії української лексикографії, написання підручників та навчальних посібників для студентів вищих навчальних закладів, розроблення навчальних програм і методичних рекомендацій до базових дисциплін. Зміст: Вступ ... 5 Розділ 1. «Російсько-український словник» за редакцією А.Ю. Кримського та С.О. Єфремова в мовній та лінгвістичній практиці XX-XXI ст. ... 12  Історико-політичні та лінгвістичні передумови створення РУСа-1933 ... 12 Історія створення РУСа-1933 ... 15 Суспільно-політичне й наукове значення РУСа-1933 ... 25 РУС-1933 як об’єкт лінгвістики ... 29 – Основи лексикографічної критики ... 29 – Визначальні риси внутрішньої лексикографічної критики РУСа-1933 ... 35 – Зовнішня лексикографічна критика РУСа-1933: історична динаміка ... 39  РУС-1933 як джерело перекладних словників XX-XXI ст.: формальний статус ... 59 Висновки до першого розділу ... 66 Розділ 2. «Російсько-український словник» за редакцією А.Ю. Кримського та С.О. Єфремова в дескриптивно-прескриптивному вимірі ... 68 Норма як лінгвістичне поняття: динаміка та кодифікація ... 68 – Динаміка поняття мовної норми в діахронії – Кодифікація мовної норми ... 76 Проблема дескриптивної та прескриптивної норм у сучасній лінгвістиці ... 76 Нормативний підхід у лексикографії ... 82 – Основні завдання нормативного словника ... 82 – Лексична нормативність РУСа-1933 ... 85 – Лексикографічна нормативність РУСа-1933 на мега-, макро-, мікроструктурному рівнях ... 128 Дескриптивно-прескриптивний характер наукової концепції РУСа-1933 ... 143 Перспективи часткового відновлення матеріалів IV тому РУСа-1933 ... 156 – Зовнішні та внутрішні ресурси відновлення матеріалів ... 156 – Відновлення матеріалів російського реєстру IV тому РУСа-1933 через систему відсильних ремарок ... 158 Висновки до другого розділу ... 166 Розділ 3. Джерельна база «Російсько-українського словника» за редакцією А.Ю. Кримського та С.О. Єфремова ... 169 Теоретичні аспекти дослідження джерельної бази словника ... 169 Методика встановлення джерел РУСа-1933 ... 172 – Встановлення бібліографічного опису задекларованих у списку джерел ... 175 – Встановлення джерел за незадекларованими скороченнями ... 181 Вплив соціально-політичних умов на формування джерельної бази РУСа-1933 ... 186 Стилістично-жанрова класифікація джерел РУСа-1933 ... 189 – Художня й публіцистична література ... 190 – Матеріали польових записів ... 192 – Етнографічні матеріали (матеріали збірок) ... 197 – Фольклорні матеріали ... 198 – Лексикографічні матеріали ... 199 – Періодика (матеріали альманахів, газет і журналів) ... 201 – Наукова та офіційно-ділова література ... 203 – Релігійна література ... 204 – Історичні джерела (матеріали грамот, літописів і статутів) ... 205 Динаміка співвідношення груп джерел у словнику: лінгвістичний та ідеологічний контекст ... 206 Висновки до третього розділу ... 208 Висновки ... 210 Література ... 217 Список джерел ... 248 Додаток А : Динаміка опрацювання карткового матеріалу членами Комісії для складання словника української живої мови ... 260 Додаток Б : Договір між Державним видавництвом України й академіком А.Ю. Кримським ... 261 Додаток В : Еліміновані слова в РУСі-1933 як джерелі «з першою фіксацією слова» і джерелі «з непершою фіксацією» ... 262 Додаток Г : Порівняльний аналіз функціонування питомих українських словотвірних моделей у РУСі-1933 та наступних російсько-українських словниках ... 268 Додаток Ґ : Порівняльний аналіз штучно насаджуваних словотвірних моделей у РУСі-1933 та наступних російсько-українських словниках ... 285  Додаток Д : Імовірні матеріали російського реєстру IV тому РУСа-1933 ... 340 Додаток Е : Дослідницький список джерел РУСа-1933 ... 369 Додаток Є : Динаміка співвідношення джерел у РУСі-1933 ... 397 Додаток Ж : Динаміка використання джерел РУСа-1933 в межах виділених груп ... 399 Додаток З : Система параметрів опису реєстрової одиниці в РУСі-1933 ... 412