Російсько-український Словник Ділової Мови - Info and Reading Options

The Internet Archive:

<div><a href="https://archive.org/stream/dilovoimovy#page/n1/mode/1up" rel="nofollow">Російсько-український словник ділової мови</a><br /></div><div>7 862 статтей<br /></div><div><br /></div><div>МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ</div><div>ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ</div><div>ТОМ XVI</div><div>УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК</div><div>ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ МОВИ</div><div>ІNSTITUT DER UKRAINISCHE AKADEMIE DER WISSENSCHAFTLICHEN SPRACHE</div><div>М. ДОРОШЕНКО, М. СТАНИСЛАВСЬКИЙ, В. СТРАШКЕВИЧ</div><div>СЛОВНИК ДІЛОВОЇ МОВИ</div><div><br /></div><div>ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ФРАЗЕОЛОГІЯ</div><div>(ПРОЄКТ)</div><div><br /></div><div>ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ</div><div>ХАРКІВ 1930 КИЇВ</div><div>ПЕРЕДМОВА</div><div><br /></div><div>Під поняттям «ділова мова» треба розуміти мову ділових стосунків установ з іншими установами та громадянами, а також мову ділових стосунків громадян між собою. Ділова мова не обіймає технічної термінології і фразеології виробництв, що їх ІУНМ подає в фахових словниках.</div><div>Складову частину словника ділової мови становить:</div><div><br /></div><div>1) Мова листування загальних відділів установ — власне канцелярська мова.</div><div>2) Мова актів та документів, що їх укладають установи та приватні особи, а також судові загальні терміни, уживані в загальному відділі установ, — правнича мова.</div><div>3) Мова комерційного листування установ та приватних осіб (крім назов краму),</div><div>4) Термінологія (і фразеологія) рахівництва установ та індустріяльних закладів (крім спеціяльно-технічних термінів).</div><div>5) Загальні назви установ та індустріяльних закладів («инспектура», «комиссариат», «трест», «фабрика», «завод»), а також назви комунальних закладів («баня», «цирк», театр», «бойня»).</div><div>6) Назви посад у державному апараті, господарчих та громадських організаціях, культурно-освітніх установах, а також у конторах індустріяльних закладів: («делопроизводитель», «управляющий делами», «счетовод», «табельщик»).</div><div>7) Основні назви професій, уживані в діловодстві професійних органів, як і назви відповідних профспілок.</div><div>8) Найпотрібніші назви об'єктів промислового оподаткування («ларек», «рундук», мастерская»), а також назви різного роду майстерень.</div><div>9) Назви устатковання канцелярій, контор, а також номенклатура канцелярського приладдя («стол», «шкаф», «счеты»).</div><div>10) Основні загальні назви крамниць та взагалі торговельних закладів, їх відділів та устатковання крамниць («бакалейный магазин», «дровяной склад», «розничная продажа», «мелочная лавка», «полка», «прилавок»).</div><div>11) Терміни наукової організації праці в діловодстві та бухгальтерії установ («картотека», «хронометраж» і т. д.).</div><div>Щодо виробень та фабрик, складових, частин трестів і комбінатів, то, хоч їх можна вважати за установи, проте Секція не запровадила до словникового реєстру назов їх, щоб не збільшувати розмір словника ділової мови матеріялом, уже поданим у словнику Технічної термінології (загальному) ІУНМ.</div><div>До термінологічного реєстру словника, згідно з інструкцією на укладання словників ІУНМ, заведено:</div><div>а) Суто-фахові терміни ділових стосунків: «отношение», «входящая бумага», «протокол», «отчет», «договор", «счет», «смета» тощо.</div><div>б) Застосовані терміни, тобто такі слова, що хоч і входять до інших термінологічних галузей, але в ділових стосунках набули специфічного застосовання («уплотнение квартир»).</div><div>в) Застосовані загальні слова живої мови, що набули специфічного значення в ділових стосунках та урядуванні установ, як от: «заключение (по делу)», «рассмотрение дела», «извещение».</div><div>г) Дотичні терміни, взяті з відповідних спеціяльних ділянок знання, які проте в діловій мові з тим самим значенням широко застосовують. Такі є терміни економічні («капитал», «товар») та соціологічні («выборы», «власть»), що в словнику ділової мови становлять не більше як 25% від усього матеріялу.</div><div>д) Дотичні загальні слова, переважно прикметники, що набувають виразнотермінологічного значення й змісту у сполученні з іншими словами-термінами, напр.: «верный (об обеспечении)», «внешний (о займе)», «свободный (о капитале)».</div><div>е) Такі загальні слова, що не мають спеціяльно-термінологічного значення навіть у сполученні з іншими словами, але вельми часто вживаються в діловій мові й стали притаманними діловій мові словами («открывать», «закрывать», «просить», «заявлять»).</div><div>ж) Фразеологічні звороти, тобто специфічні для ділової мови сполучення слів, що складаються з якогось терміна й іншого слова (чи слів) і мають підмінну проти російської та інших мов конструкцію.</div><div>Опрацьовуючи розділ української ділової мови, Секція уґрунтувала свою роботу на певних наукових підвалинах і належно зважила той визначний факт, що розвиток культурної мови на Україні взагалі природний і можливий тільки як розвиток органу взаємного порозуміння та єднання трудящих з різних ділянок праці.</div><div><br /></div><div>Секція дбала про те, щоб, науково перевіривши всі розв'язання, дати громадянству, в результаті своєї праці, проект нормативного словника, цілком придатний до ділових стосунків і діловодства, складений на основі суто-народньої мови і позбавлений специфічного — селянського, міського чи якогось місцевого (льокалізми) забарвлення.'</div><div>Укладати систему термінології ділової мови довелося за російським реєстром. Секція не поставилася до цієї умови своєї праці формально. Вона піддала російський реєстр належній критиці, взявши на увагу між іншим і те, що російська книжна мова вироблялася під ідеологічно чужими нам (февдальними й буржуазними) впливами і має в собі поруч цінних мовних здобутків, які варті того, щоб їх найширше використовувати тепер і передати до дальших поколінь, також чимало перебутків з минулої історичної доби, цілком непотрібних у сучасних взаєминах громадян. Секція вважає, що визначенням і цілим висловам комплексу думок, — як напр. «пожалование», «честь имею представить на ваше благоусмотрение», «всепокорнейше донесение» і інш., можливе притаманне місце в соціологічному словнику, бо до нього належить термінологія з історії суспільних стосунків, а до словника сучасної ділової мови треба брати тільки такі терміни-перебутки з минулого, також і фразеологію, з якими пов'язані вже нові поняття, подаючи до них в українській частині словника рівнобіжні сучасні розв'язання (напр.: «жалованье — платня»; «служащий (чиновник) — урядовець»).</div><div>Секція критично ставилася до матеріялів, на підставі яких мала ухвалювати ті чи ті розв'язання. За матеріял для себе Секція не брала висловів гумористичних, хоча на них і багата українська народня мова, також — жарґонових. З архаїзмів брала тільки зрозумілі, якщо не було відповідного сучасного слова і архаїзм не мав на собі відслідів чужої нам ідеології.</div><div><br /></div><div>Критично ставилася Секція і до тих новотворів, які полишила в українській мові переходова доба, коли на Україні настала практична потреба в українській діловій термінології і коли тут цілком панували ще традиції старої російської канцелярії. Тоді запроваджувано до української мови й механічно перекладені російські слова (типу «завдяки», «відносно»), і інші, утворені способом механічного звуконаслідування, нібито українські слова («достатньо», «необхідно», «зносини», «відношення»). Таких «новотворів» Секція не вважала за догідний науковий матеріял.</div><div><br /></div><div>До кожного слова (з російського реєстру) суто-термінологічного Секція подавала одно розв'язання, і тільки в окремих випадках, де виправдувала практика й авторитетні джерела, подавала окрім одного рекомендованого ще другий, рівний йому, термін. У гніздах слів дотичних Секція подавала повнішу синоніміку.</div><div><br /></div><div>Визнаючи, що інтернаціональним термінам взагалі належиться певне місце в українській мові, Секція подає в словнику також і інтернаціональні терміни, з відповідною транскрипцією. Тоді ж, коли в українській мові є свій влучний переклад, Секція додавала до інтернаціонального терміну й українське розв'язання, ніде, однако, не намагаючись запровадити за всяку ціну замість інтернаціонального терміну український.</div><div><br /></div><div>Щодо наголосу, то на словах з кількома можливими діялектично-паралельними наголосами Секція, з огляду на нерозробленість укр. ортоепії, не наважувалась нормативно ставити якийсь один з них, а виставляла поруч усі.</div><div>Дотеперішні словники мало задовольняли лексичні потреби ділової мови.</div><div>Словники: П. і П. Терпилів, В. Дубровського, Л. Савченка тощо, невеликі на розмір, ставили собі за завдання подати не тільки слова суто-ділові, а й слова побутові. Це, власне, були маленькі кишенькові словники; як лексичні довідники, вони мали багато пропусків і матеріял подавали здебільшого без диференціяції значень, без текстуального офарблення слова та без фразеології.</div><div>Кращий словник Гладкого й Туркала, і кращий саме тому, що він намагається обмежити свої рямці запасом слів ділових.</div><div>Словник чотирьох авторів Йогансена-Ткаченка вже більшого розміру (258 стор.), але в ньому теж є багато пропусків суто-ділових термінів і висловів. Крім того, не з усяким розв'язанням, поданим у цьому словнику, сучасний лексично розвинений укр. мовлянин може погодитись.</div><div>Про словники великі, академічні, тут не згадуватимемо, бо вони мають зовсім інший цільовий налад.</div><div><br /></div><div><b>Головніші джерела, використані для російсько-українського Словника Ділової Мови такі:</b></div><div><br /></div><div>Барац С. — Курс коммерческой корреспонденции. С.-Петербург. 1907, стр. 653.</div><div>Беретка С. і Матвієвський М. — Практичний правничий словник російсько-український. Харків, 1926, стор. 80.</div><div>«Вестник Коммунального Хозяйства» — 1926 і 1927 р.р.</div><div>«Вестник Финансов» НКФ СССР, 1923, №№ 80 — 100,1925, №№ 72, 83.</div><div>«Вопросы организации управления», № 1.</div><div>Гладкий М. — Наша газетна мова. Київ, 1928, стор. 174.</div><div>Гладкий М. і Туркало К. — Російсько-український словник Ділової Мови. Київ, 1926.</div><div>Горбачевській Н. — Словарь древняго актоваго языка Северо-Западнаго края и Царства Польскаго. Вильно, 1874, стор. 397.</div><div><a href="https://archive.org/search.php?query=Slovar%20ukra%C3%AFnsko%C3%AF%20movy.%20Ukrainsko-russki%20slovar" rel="nofollow">Грінченко Б. — Словарь украинского языка. Берлін, 1925, стор. 2178.</a></div><div>Дубровскій П. П. — Полный русско-польский словарь. Варшава, 1912, стор. 863.</div><div>«Жилищное Т-во» за 1927 р.</div><div>Звіт Київського «Сорабкопу» за. 1924 – 1925 операційний рік і Жовтень-Грудень 1925 року.</div><div>«Инструкции НКВД по жилищным делам и по денационализации» за 1925 рік.</div><div><a href="https://archive.org/details/slovnykizyumov" rel="nofollow">Ізюмов О. — Російсько-український словник. Київ, 1926, стор. 655.</a></div><div><a href="https://archive.org/details/slovnyk1926" rel="nofollow">Йогансен, Наконечний, Німчинов і Ткаченко. — Практичний російсько-український словник. ДВУ, 1926, Дніпропетровське, стор. 258.</a></div><div>Классификация профессий. — Изд. НКТ. Москва, 1925, стор. 137.</div><div>Листування Київського Окркомгоспу (листи, договори, кошториси, інструкції тощо) за 1924 – 1925 р.р.</div><div>"Метод научной организации деловодства".</div><div>Нефедов. — Канцелярское дело.</div><div><a href="https://archive.org/details/slovnikukrros" rel="nofollow">Ніковський А. — Словник українсько-російський. Київ, 1927. стор. 864.</a></div><div>Німецько-український словник. Зладили В. Кміцекевич і Спілка. Чернівці, 1923. Накладом «Української Накладні».</div><div>Обзор деятельности Киевского Губкоммунотдела за 1922 г. (стор. 203) и 1923 г. (стор. 153).</div><div>Орловський В. та Шелудько І. — Російсько-український словник банкового діловодства. Видання Промбанку. Київ, 1925.</div><div><a href="https://archive.org/details/slov2" rel="nofollow">Підмогильний В., Плужник Є. — Фразеологія Ділової Мови. Київ,1926, стор. 293.</a></div><div>Podrecznik dо Коrespondecyi Кuріесkiej w ріесіu jezykach: роlskim, rоsyjskim, niemieckim, francuskim i angielskim. Орrасоwali: W?adys?aw Косеnt-Zіеlіn'skі і Wladуslaw Кіеrst. Warszаwa — 1902. Стор. 818.</div><div><a href="https://archive.org/details/slov30" rel="nofollow">Російсько-український медичний словник. Київ, Губ. Від. Охор. Нар. Здор. під ред. М. Галина. Київ, 1920, стор. 144.</a></div><div><a href="https://archive.org/details/alovnyk_pravn" rel="nofollow">Російсько-український словник «Правничої Мови» Київ, 1926.</a></div><div><a href="https://archive.org/details/slovn37" rel="nofollow">Сабалдир Г. — Практичний російсько-український словник. Київ, 1926, стор. 436.</a></div><div>Сакс И. Т. — Русско-Немецко-Англо-Французский словарь выражений и оборотов, свойственных торговой корреспонденции. Москва, 1922, стор. 541.</div><div>Словник Цукротресту. — Опрацював Шемет. (Рукопис у картках).</div><div>Станиславський М. — Російсько-українська ділова та газетна фразеологія. (Рукопис), стор. 365.</div><div><a href="https://archive.org/details/192433" rel="nofollow">Українська Академія Наук. — Російсько-Український словник, т. І (А – Ж). Київ, 1924, стор. 290.</a></div><div><a href="https://archive.org/details/192433" rel="nofollow">Українська Академія Наук. — Рос.-укр. словник, т. III (О – П), вип. 1-й. Київ, 1927, стор. 336.</a></div><div><a href="https://archive.org/details/slovarrosiskoukr03koma" rel="nofollow">Уманець М. і Спілка А. — Словарь російсько-український. Берлін, 1925, стор. 1149.</a></div><div>Устинов И. — Новый орфографический справочник. Москва, 1915, стор. 206.</div><div>Фінансовий Бюлетень». НКФ УСРР, за 1925 р. № 4; за 1926 р. №№ 9, 91; за 1927 р. № 16.</div><div>«Червоне Право» 1928 р. ч.ч. 5, 6 і 20.</div><div><a href="https://archive.org/details/slovn30" rel="nofollow">Яворницький Д. I. — Словник української мови, т. 1. А – К. Катеринослав. 1920, стор. 411.</a></div><div><br /></div><div>Роботу вкладання словника виконала нарочито утворена 28 лютого 1926 р. при Соціяльно-Економічному Відділі Інституту Української Наукової Мови Секція Ділової Мови.</div><div>В Секції, з самого початку, як вона існувала, працювали: Дорошенко М.Ю. — упорядник словника, учасник редакційної трійки (заступник голови Секції), Загродський А.О., Колоніус Д.М. (секретар Секції з 28/ІІ — 1926 р. по 15/ХІ — 1926 р.), Кривоший І.А., Любинський М.М. — голова Секції з 28/ІІ — 1926 р. по 15/ХІ — 1926 р.), Станиславский М.О. (секретар Секції з 15/ХІ — 1926 р. і учасник редакційної трійки) та Страшкевич В.М. (голова Секції з 15/ХІ — 1926 р. і голова редакційної трійки).</div><div>За науково-технічних співробітників у Секції працювали: Дложевська М. В. (увесь час з липня м-ця 1926 р.), Барзилович Г.Г. (з квітня по липень м-ць 1928 р.); періодично працювали над виписуванням карток, як науково-технічні співробітники, Оболонський О., Савченко П. та Шаравська Н.</div><div>Для завважень до реєстру словника та проектів термінології були запрошені і працювали такі співробітники Київських установ: Криницька Н.М., що подала 170 завважень, Леонкевич Ф.П., що подав 371 завваження та Ліщенко І.П., що подав 250 завважень.</div><div>Філологічну редакцію цілого словника провадив штатний філолог Соціяльно-Економічного Відділу Горецький П.Й.</div><div>Наголоси в словнику виставив М.О. Станиславський.</div><div>Під час своєї редакційної роботи Секція вдавалася в сумнівних випадках по авторитетну пораду до проф. Є.К. Тимченка, що переглянув щось із 230 сумнівних термінів і дав свої завваження.</div><div>За весь час своєї праці коло словника Секція відбула 307 засідань; з них засідань .пленуму Секції 46, засідань президії Секції 15, засідань редакційної трійки 216 та спеціяльних засідань на погодження термінів із іншими секціями ЗО.</div><div><br /></div><div>Київ, р. 1928.<span class="Apple-tab-span"></span>Редакційна трійка.</div><div><br /></div><div><b>ПОЯСНЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИМ СКОРОЧЕННЯМ.</b></div><div><br /></div><div>Г — Грінченко (Словник).</div><div>ж. р. — женский род.</div><div>м. р. — мужской род.</div><div>Н — Неологизм.</div><div>прил. — имя прилагательное.</div><div>СЖМ — Словнич Живої Мови.</div><div>Секц. — Секция (Секція Діл. Мови застосовує в даному значенні подане укр. слово).</div><div>сов. — совершенный вид.</div><div>Сущ. — имя существительное.</div><div><br /></div><div>Примітка. При поясненнях, подаваних у дужках при рос. прикметниках, що мають у Діловій мові тільки одно значення, скрізь опущено слово «напр»: «Армейский (о части)» треба читати: «напр., о части».</div>

Search for “Російсько-український Словник Ділової Мови” downloads:

Visit our Downloads Search page to see if downloads are available.

Find “Російсько-український Словник Ділової Мови” in Libraries Near You:

Read or borrow “Російсько-український Словник Ділової Мови” from your local library.

• The WorldCat Libraries Catalog: Find a copy of “Російсько-український Словник Ділової Мови” at a library near you.